Часті позиви до сечовипускання, печіння, біль унизу живота та зміна кольору сечі можуть свідчити про цистит — запалення слизової оболонки сечового міхура. Найчастіше захворювання спричиняє бактеріальна інфекція. Попри поширеність, цистит не варто залишати без уваги, адже за несприятливого перебігу інфекція може поширитися на нирки та спричинити ускладнення.
Джерело: КНП Дрогобицька міська лікарня 1
Про причини виникнення циститу, характерні симптоми, методи діагностики та можливі наслідки розповів лікар-уролог урологічного відділення КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Орест Чапля.
Чому виникає цистит
Цистит — це запалення слизової оболонки сечового міхура. Найчастіше його спричиняють бактерії, які потрапляють до сечового міхура через сечівник. Поширеним збудником є кишкова паличка, яка зазвичай живе в кишківнику.
Розвитку захворювання можуть сприяти різні чинники:
- недостатнє вживання рідини;
- звичка тривалий час стримувати сечовипускання;
- статева активність;
- гормональні зміни;
- порушення відтоку сечі;
- наявність каменів у сечовивідних шляхах.
Важливо враховувати, що цистит не завжди має бактеріальне походження. Існують також неінфекційні форми запалення, тому причину симптомів має визначати лікар.
Хто має підвищений ризик захворювання
Цистит значно частіше діагностують у жінок. Це пов’язано, зокрема, з анатомічними особливостями будови сечовидільної системи.
До груп підвищеного ризику належать:
- жінки, особливо в період менопаузи;
- люди з цукровим діабетом;
- пацієнти з каменями сечового міхура;
- люди з порушеннями відтоку сечі;
- особи, які мають повторні інфекції сечовивідних шляхів.
Наявність цих чинників не означає, що захворювання обов’язково розвинеться, однак потребує уважнішого ставлення до симптомів.
Які перші симптоми циститу
Захворювання зазвичай проявляється порушеннями сечовипускання та дискомфортом у нижній частині живота.
Найхарактерніші ознаки циститу:
- часті позиви до сечовипускання, зокрема з виділенням невеликої кількості сечі;
- печіння, різь або біль під час сечовипускання;
- біль чи дискомфорт унизу живота;
- відчуття неповного спорожнення сечового міхура;
- помутніння сечі;
- незвичний або неприємний запах сечі;
- іноді — поява крові в сечі.
Окремі симптоми не підтверджують діагноз. Подібні прояви можуть виникати й за інших захворювань сечовидільної системи, тому важливо пройти медичне обстеження.
Як діагностують цистит
Діагностика починається з консультації лікаря, який оцінює скарги пацієнта, тривалість симптомів та особливості перебігу захворювання.
Залежно від клінічної ситуації можуть призначити:
- Загальний аналіз сечі — допомагає виявити ознаки запального процесу.
- Бактеріологічний посів сечі — дає змогу визначити збудника інфекції та його чутливість до антибіотиків.
- Загальний аналіз крові — за потреби допомагає оцінити наявність системної запальної реакції.
- УЗД нирок і сечового міхура — застосовують за відповідними показаннями, зокрема при підозрі на ускладнення або порушення відтоку сечі.
- Додаткові обстеження — можуть знадобитися за повторного чи ускладненого перебігу захворювання.
Не всі ці дослідження потрібні кожному пацієнту. Обсяг діагностики визначає лікар індивідуально.
Чим небезпечний цистит і які можливі ускладнення
За своєчасного встановлення діагнозу та належного лікування більшість випадків гострого бактеріального циститу минають без серйозних наслідків.
Однак за певних обставин інфекція може поширитися на верхні сечовивідні шляхи.
Серед можливих ускладнень:
- Пієлонефрит. Це інфекційно-запальне захворювання нирок. Може супроводжуватися високою температурою, ознобом, болем у попереку або боці, нудотою та блюванням.
- Рецидивуючий цистит. Повторні епізоди інфекції сечового міхура, які можуть суттєво погіршувати якість життя.
- Ускладнений перебіг інфекції. У тяжких випадках бактеріальна інфекція може потрапити в кров і спричинити сепсис — небезпечний для життя стан.
Особливої уваги потребують пацієнти із супутніми захворюваннями, порушенням відтоку сечі та ослабленим імунітетом.
Що робити за перших симптомів циститу
За появи печіння, болю або частих позивів до сечовипускання варто звернутися до сімейного лікаря або уролога. Не слід самостійно встановлювати діагноз і починати прийом антибіотиків.
Лікар може рекомендувати:
- здати загальний аналіз сечі;
- за показаннями пройти бактеріологічне дослідження;
- підтримувати достатній питний режим, якщо немає медичних обмежень;
- дотримуватися призначеної схеми лікування;
- пройти повний курс призначеної терапії.
Важливо! Якщо до симптомів приєдналися висока температура, озноб, біль у боці або попереку, нудота чи блювання, необхідно терміново звернутися по медичну допомогу. Такі прояви можуть свідчити про поширення інфекції на нирки.
Цистит у більшості випадків піддається лікуванню. Однак його ефективність залежить від правильного встановлення причини захворювання та вибору відповідної терапії. Самолікування й безконтрольний прийом антибіотиків можуть ускладнити подальше лікування.
Не ігноруйте перші симптоми та не відкладайте консультацію лікаря.
