В актовій залі Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка 3 листопада відбулась презентація монографії знаного германіста, доцента кафедри англійської мови та перекладу Ярослава Лопушанського «Віденська Україніка: українські дисертанти філософського факультету Віденського університету на зламі XIX–XX століть», приуроченої до 170-річчя від дня народження Івана Франка. Монографія стала 15-м томом наукової серії «Компаративні дослідження австрійсько-українських літературних, мовних та культурних контактів» Австрійської бібліотеки в Дрогобичі, директором якої є автор.
Зацікавленість новою публікацією Ярослава Лопушанського виявили науковці університету й регіону, представники освітніх закладів та культурно-просвітницьких об’єднань Дрогобиччини, які взяли активну участь у заході. Модерував презентацію директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», кандидат історичних наук, доцент Богдан Лазорак, а особливої урочистості імпрезі надав музичний супровід симфонічного оркестру Дрогобицького музичного фахового коледжу ім. В. Барвінського (керівник – Сергій Фендак).
У своїй промові Ярослав Лопушанський висловив подяку рецензентам видання – доктору філософії, професору Зальцбурзького університету ім. Паріса Лодрона Вернеру Міхлеру; доктору філологічних наук, професору Львівського національного університету ім. Івана Франка Михайлу Гнатюку; доктору історичних наук, професору нашого університету Віталію Тельваку, а також редакторам – доценту Олегу Радченку та Ірині Лопушанській. Окрему подяку автор висловив Бібліотеці Віденського університету, яка виступила спонсором видання.
Ярослав Лопушанський окреслив ґенезу свого багаторічного дослідження, активна фаза якого припала саме на час новітньої повномасштабної війни східного сусіда проти України, у контексті якої вкрай важливою постає будь-яка популяризація духовного сподвижництва українства. На сторінках презентованої монографії відбито один із видів останнього – результати наукових пошуків галичан і буковинців, котрі на зламі XIX і XX століть здобували науковий ступінь доктора філософії з гуманітарних наук у Віденському університеті.
Серед них як багато відомих діячів українського письменства, науки і культури, політичного і громадсько-культурного життя (Осип Турянський, Василь Щурат, Остап Грицай, брати Олександр і Філарет Колесси, Степан Смаль-Стоцький, Іларіон Свєнціцький, Іван Німчук, Мирон Кордуба, Роман Яросевич, Нестор Нижанківський, Станіслав Людкевич та ін.), так і менш знані імена, які, однак, зробили неабиякий внесок у розвиток і відродження української духовної спадщини (Іван Брик, Євген Козак, Іван Околот, Михайло Гуцуляк, Іван Мандюк, Іван Турин та ін.). Загалом опрацьовано 57 дисертаційних актів – рукописних документів понад столітньої давності, які зберігаються в архіві Віденського університету.
Задля візуалізації масштабу проведеного дослідження автор зупинився на окремих документах дисертаційних справ, продемонструвавши присутнім дисертаційні акти, протоколи строгих екзаменів, протоколи промоції, клопотання й автобіографії дисертантів, відгуки на дисертації тощо. Згадані документи відображають тогочасний процес здобуття вченого ступеня від початкової стадії до вручення диплома доктора філософії. Промовець також акцентував на технічних труднощах своєї роботи, адже майже всі опрацьовані ним документи написані різновидом німецького готичного письма – курентом, розшифрування якого є доволі складним завданням навіть для носіїв мови, а також на її беззаперечній науковій новизні: матеріали віденського архіву публікуються вперше.
У наступній дискусії з авдиторією та заключному слові проректора з наукової роботи професора Миколи Пантюка було наголошено на знаковості того факту, що презентація цього вагомого історико-германістичного видання вперше здійснена у стінах Франкового вишу. Також проведено паралель із сучасними можливостями академічної мобільності студентів та викладачів університету у сфері європейської освіти та науки, а також висловлено переконливе сподівання, що опубліковані у монографії архівні матеріали слугуватимуть важливим фактологічним і науковим джерелом для майбутніх дослідників життєвого і творчого шляху багатьох представників української еліти.
Фото: ДДПУ ім.І.Франка
