28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Конституцію. Відтоді цей день став державним святом — Днем Конституції України.
«Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава», – Конституція України, розділ І, стаття 1.
Конституція України – найважливіший документ і Основний Закон нашої держави, що закріплює її незалежність, визначає головні засади державного устрою, права, обов’язки та свободи громадян. Для українського народу Конституція є не лише юридичним документом, а й символом нашої демократії, незалежності, багатої історії та боротьби за власну державність.
Конституція – головний нормативно-правовий акт держави, що має найвищу юридичну силу. У ній закріплено основні принципи функціонування держави, права та свободи громадянина України, її основні цінності.
Україна має пишатися своєю Конституцією, адже зараз ми по-особливому зрозуміли справжню цінність таких, здавалося б, звичних речей, як право на свободу, незалежність, безпеку, гідність і мирне життя. Події останніх років довели, що не кожна держава має такі принципи чи дотримується їх.
Від «Руської Правди» до Конституції Пилипа Орлика
Передісторія української Конституції. «Руська Правда» Ярослава Мудрого.
За часів Київської Русі відбулося чимало змін, які надалі вплинули на розвиток українських земель. Саме тоді почала формуватися перша влада, її єдина система, суспільство, об’єднане спільними принципами, а також перші засади правової системи. Проте довести свою непричетність, захистити невинних та покарати порушника без певних врегульованих законів було складно. Тому під час правління Ярослава Мудрого утворилася перша відома кодифікація права на території Київської Русі – Руська Правда.
Цей документ став важливим кроком у розвитку права, адже з’явилися врегульовані письмові правові норми. Це забезпечило правопорядок, захист майнових прав, прав особи та її свобод, врегулювання соціальних конфліктів усередині суспільства та правовий механізм захисту життя.
Окрему увагу було приділено системі покарань за різні правопорушення. Цікавим є те, що, на відміну від інших держав того часу, де широко застосовувалася смертна кара, «Руська Правда» не вдавалася до такого виду покарання. Водночас її норми не можна вважати надто м’якими. За тяжкі злочини могли здійснити конфіскацію майна, вигнання з домівки або навіть за межі держави.
Конституція Пилипа Орлика – “Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…” – була укладена 16 (5) квітня 1710 року як договір між гетьманом та козацькою старшиною Війська Запорозького.
У цьому документі були визначені права й обов’язки гетьмана, козацької старшини та всього Війська Запорозького. Конституція обмежувала владу гетьмана, встановлювала принципи справедливого управління державою та захисту прав козацтва. Документ складається з преамбули й шістнадцяти розділів.
Та унікальним цей документ робить фактично те, що в ньому встановлюються основи демократичної парламентської республіки, у якій влада поділяється на три гілки.
Законодавчу владу мала здійснювати Генеральна рада (своєрідний козацький парламент), яка повинна була збиратися тричі на рік. Виконавча влада належала гетьману та Генеральній старшині, а судова – Генеральному суду.
Конституцію Пилипа Орлика часто називають однією з перших європейських конституцій сучасного типу, де на папері було закріплено модель поділу влади на три автономні гілки.
Як ухвалювали Конституцію незалежної України
Історія Конституції України має глибоке історичне коріння, що охоплює різні етапи державотворення українських земель. Усі ці етапи відображають поступовий розвиток ідеї правової держави та народного суверенітету в Україні.
Після проголошення Акта незалежності України 24 серпня 1991 року розпочалася робота над створенням Основного Закону держави, яка тривала майже п’ять років. Було чимало дискусій та суперечок. Найгострішими були питання щодо статусу Криму, державної символіки та навіть російської мови в Україні.
27 червня 1996 року розпочалося 24-годинне безперервне обговорення та ухвалення правок до Конституції України. “Батьком” Конституції вважають тодішнього народного депутата Михайла Сироту. Саме він у ніч на 28 червня представляв з трибуни Верховної Ради всі її статті.
Доповідач по тексту Конституції Михайло Сирота був справжнім героєм тієї ночі. Фото “Історична правда”
Після безперервної роботи та тривалих дискусій протягом усієї ночі, що згодом увійшла в історію під назвою “Конституційна ніч”, 28 червня Верховна Рада 315 голосами о 9 годині ухвалила Конституцію України. Відтоді Конституція України є головним законом держави.
Божена ХИЛИМОН
Текст підготовлено на основі матеріалів Інституту національної пам’яті
