“Прилегла територія на опрацьованому детальному плані земельної ділянки знаходиться далеко в неналежному стані як для території обслуговування санаторно-оздоровчого комплексу з об’єктами комерційного призначення. Благоустрій та озеленення потребують комплексної реконструкції”. – Йдеться в пояснювальній записці детального плану будівництва нового санаторно-оздоровчого комплексу на місці лікувального корпусу № 5 санаторію “Каштан” (вул. Шевченка, 9. Земельна ділянка площею 0.3402 га, кадастровий номер 4611500000:01:011:0052)
Дерева почали “кронувати” 4 березня.
Детальний план був розроблений на замовлення виконавчого комітету Трускавецької міської ради (рішення № 56 від 09 липня 2020 року ―Про надання дозволу на розроблення детального плану території по вул. Шевченка,9). Розробник – ТОВ «Інститут« Градпроект», м. Харків.
Детальний план був розроблений за кошти землекористувача ТзОВ “Монтаженерго 2018”. Це – харківська компанія віком два роки і чотири місяці, 100% власником якої є Мажник Михайло Васильович. Розмір статутного капіталу – 2,5 млн грн. Окрім Трускавецького “Каштану” у власності Монтаженерго – ще дві будівлі у Харкові.
Дозвіл на розробку Детального плану території для будівництва санаторно-оздоровчого комплексу по вул. Шевченка був наданий виконавчим комітетом Трускавецької міської ради 9 липня 2020 року. Розпорядження про проведення громадських слухань Андрій Кульчинський видав тоді ж.
Раніше “Каштан” належав ПРАТ “Трускавецькурорт”. Зараз на його рахунку залишилось 43 об’кти нерухомості та 37 земельних ділянок у Трускавці. Податковий борг прату – 2,5 млн. грн. Продали – то й продали.
Просто цікаво: Як вдалось переконати членів виконкому прийняти рішення про знесення історичної будівлі сумнівної естетичної цінності, новизни та туристичної привабливості? – Мабуть пояснювальна записка була дуже логічна. Її і розглянемо.
Площа нового санаторію становитиме 6 500 кв м (майже у 10 разів більша за площу “Каштану”). Санаторій складатиметься з 27 одномісних номерів «Люкс», лікувально-діагностичних кабінетів, СПА- зони, приміщенням громадського харчування та плавальним басейном для потреб відпочивальників. Передбачена автостоянка на 17 місць.
Мета комплексної реконструкції території: ефективне використання території частини загальнокурортного центру м.Трускавця. Організації якісно нового естетичного середовища. Пояснювальна записка містить лише план території, тому оцінити наскільки якісним і новим стане середовище – не вийде.
У записці висвітлений історичний аспект будівлі, проте дещо розмито: “у формуванні історичної курортної забудови третього періоду (1921 – 1939 рр.) характерні вілли та санаторії, побудовані в традиційних формах сецесії та модернізму (функціоналізму). На території України до нашого часу збереглася незначна кількість подібного типу об’єктів культурної спадщини, таких як в Трускавці. Переважна частка історичної забудови сконцентрована і збережена у центральній частині курорту”.
Але збереження трускавецького архітектуртного модернізму для головного архітектора проєкту – лише набір літер. Бо “для покращення умов власником прийняте рішення про знесення лікувального корпусу №5 санаторію «Каштан», та будівництво нового сучасного багатофункційного санаторно курортного комплексу змішаної поверховості (4-6 поверхів з мансардою)”.
Чи мають “Карпати” ознаки культурної спадщини?
Засади визнання об’єкта «пам’яткою культурної спадщини» (далі – пам’яткою) відповідно до закону про охорону культурної спадщини регламентуються наступними положеннями:
- «Пам’яткою» є «об’єкт культурної спадщини, занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України». Зазначимо, що закон не визначає культурної, історичної та мистецької цінності «пам’ятки», підміняючи його виключно процедурною характеристикою – умовою приналежності «об’єкта» до Державного реєстру (далі – Реєстр).
- В якості пам’ятки об’єкт заноситься до Реєстру лише за наявності в ньому «характерної властивості», яка кваліфікується як «предмет охорони».
- «Предметом охорони» є «характерна властивість об’єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої об’єкт визнається пам’яткою». Звернімо увагу, що визначення «предмету охорони» дається в рамках дефініції «об’єкта культурної спадщини», а не «пам’ятки», що суперечить положенню 2. Отже, сутність пам’ятки полягає в наявності певних властивостей в іншої пам’яткоохоронної категорії – об’єкта культурної спадщини.
«Об’єктом культурної спадщини» є «споруда, комплекс, ансамбль, його частини, незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність».
До українського Реєстру об’єкти вносяться один раз на кілька років.
