Собор Пресвятої Трійці — одна з найвизначніших сакральних пам’яток Дрогобича та духовний символ міста. Храм був зведений у 1690 році як римо-католицький костел. Згодом поруч із ним постав монастир отців кармелітів босих. Після реформ імператора Йосифа II монастир було ліквідовано, а його майно перейшло у власність держави. У 1808 році українська (руська) громада Дрогобича викупила храм і прилеглі будівлі в австрійського уряду, заснувавши тут греко-католицьку парафію та школу. Пізніше комплекс передали під опіку отців Василіян, які перетворили його на важливий духовний і освітній осередок краю.
Саме при василіянському монастирі діяла школа, в якій у 1864–1867 роках навчався Іван Франко. Тут майбутній письменник здобув початкову освіту після смерті батька, а згодом продовжив навчання у Дрогобицькій гімназії. Цей період життя Франко згадував у своїх автобіографічних творах, зокрема в оповіданнях «Отець-гуморист» і «Красне писання», а сам храм назавжди увійшов до його життєпису.
Наприкінці XIX – на початку XX століття собор зазнав оновлення. У 1909 році визначний український художник Модест Сосенко виконав розпис іконостаса, який сьогодні належить до найцінніших мистецьких пам’яток храму.
Історія собору нерозривно пов’язана і з трагічними сторінками XX століття. У стінах монастиря служили майбутні блаженні священномученики УГКЦ — Северіян Бараник, Яким Сеньківський, Віталій Байрак, Євген Нищик та Павло Жупанський, які стали жертвами радянських репресій. Після Львівського псевдособору 1946 року Українську греко-католицьку церкву було заборонено, а храм передано Російській православній церкві.
Лише 1 грудня 1989 року собор повернувся до лона Української греко-католицької церкви. Після відновлення церковного життя було створено Самбірсько-Дрогобицьку єпархію, а 12 липня 1993 року храм офіційно став її катедральним собором. Після масштабної реставрації у 2000 році собор освятили повторно.
Сьогодні собор Пресвятої Трійці є не лише головним храмом Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, а й однією з найвідоміших архітектурних та історичних пам’яток Дрогобича. Тут поєдналися понад три століття історії міста, духовна спадщина Василіян, пам’ять про Івана Франка та мистецький доробок Модеста Сосенка.
Фото Віри Чопик
