Якщо ви вважаєте, що трудоголіки працюють з ранку до ночі з метою заробити всі гроші світу, ви помиляєтесь. Розповідаємо про справжні причини, що змушують бідолах трудитися день і ніч, інформує gazetapo.lviv.ua.
У нашому світі капіталізму є окремий пласт людей — це трудоголіки. Здається, вони мають безмежну енергію. Іноді навіть ненароком спадає на думку, що це ненаситні жагою роботи. Вони справляються з поставленими завданнями, жертвуючи особистим часом. І все заради професійних занять. Хоча їхня невпинна відданість може здатися загадковою, існують реальні причини, через які трудоголіки продовжують працювати з ранку до ночі. І вони не дуже й приємні.
Гостра потреба у схваленні
Трудоголіки часто шукають зовнішнього визнання через свої професійні досягнення. Їхня самооцінка переплітається з продуктивністю роботи, що спонукає бідолах прагнути до постійного визнання та похвали. Зазвичай таких людей мало хвалили у дитинстві. Щоб отримати слова схвалення від батьків, їм потрібно було докласти багато зусиль. Зате, коли вони отримували похвалу, це була справжня фантастика і буря позитивних почуттів.
Підвищена тривожність
Для трудоголіків робота є притулком від внутрішніх конфліктів та порожнечі у душі.
Для деяких трудоголіків робота є притулком від особистих проблем чи внутрішніх конфліктів. Зайнятість діє як відволікання, забезпечуючи тимчасове полегшення від стресу та занепокоєння. Трудоголіки продовжують крутитися як білка в колесі, щоб заповнити дірку всередині душі.
Страх звільнення
Робота може відверто дратувати трудоголіка, але він все одно її не змінить, оскільки боїться, що нічого краще не відшукає — і життя піде під укіс. У таких людей досить низька самооцінка. За невпинною трудовою діяльністю ховається страх невдачі, який переслідує постійно. Трудоголіки вірять, що, працюючи не покладаючи рук, зможуть уникнути невдачі та довести компетентність собі та іншим. Саме страх звільнення змушує цих людей працювати до ночі, робити безліч марних рухів тіла і відкладати дозвілля.
Синдром відмінника
Така людина прагне досконалості у всьому, що робить.
Трудоголіки зазвичай пред'являють високі вимоги до виконаної роботи. Вони постійно прагнуть покращувати та вдосконалювати свої навички, ніколи не погоджуючись на щось менше. У таких людей є так званий синдром відмінника, від якого їм самим нерідко доводиться страждати. Трудоголіки звикли робити все ідеально, на п'ятірку, адже якщо результат виявляється посереднім, на їхню думку, тоді краще не робити нічого зовсім. Такий патерн поведінки забирає багато енергії і змушує людину ретельно полірувати свою роботу, хоча в цьому найчастіше немає потреби.
Пастка "продуктивності"
У світі бути продуктивним — почесно і похвально. Соцмережі рясніють статтями про те, як досягти "успішного успіху", заробити мільйон і полетіти на місяць. Для трудоголіків почуття виконаного обов'язку є потужним стимулятором, який тримає їх на гачку. Кожна пройдений етап, кожна досягнута мета підживлюють їхнє прагнення успіху. Приплив адреналіну від успіху викликає звикання, спонукаючи тих вирішувати нові і нові завдання.
