Сьогодні італійські гості – представники Конфедерації Лицарів-Хрестоносців Мальти та Ассізі — командер Даміано Томмазі та пріор Козенци Космо Кодзоліно – провели ще кілька зустрічей на Дрогобиччині. Однією з фінальних і яскравих подій цього дня стала зустріч із підопічними Дрогобицького добровільного товариства захисту дітей-інвалідів «Надія».
Візит пройшов у теплій атмосфері: лицарі привезли для дітей італійські солодощі та шоколад, а спілкування швидко переросло у щирі обійми, жарти й розмови. Статечні італійські сеньйори не приховували емоцій – вони раділи, не менше, аніж діти.
На знак вдячності директорка товариства «Надія» Ірина Дзюрах під оплески присутніх вручила сеньйорам Даміану і Космо подяки. Вони ж, у свою чергу, дякували за гостинність і запевняли у своїй тривалій підтримці.
Відтак у товаристві командер Даміано Томмазі поділився важливою новиною. Він анонсував, що у жовтні в Мілані відбудеться нагородження Петра Химина — директора Шахово-шашкового клубу «Софія» в Дрогобичі, який уже 40 років розвиває спортивний рух на Дрогобиччині. Пан Петро стане першим українцем, який отримає цю престижну міжнародну нагороду з рук лицарів – за свою “тихе, але дуже важливе багатолітнє служіння”. Нагадаємо, що Даміано регулярно підтримує організацію шахових та шашкових турнірів на Дрогобиччині, зокрема на нещодавньому шашковому турнірі в “Надії”, всі учасники отримали італійські солодощі.
Гостей супроводжували представники благодійної організації БФ «Вірити, Надіятися, Любити». Під час візиту вони також побували в Обласному центрі психологічної реабілітації імені Святого Пантелеймона, де передали дітям солодкі подарунки — 20 наборів шоколаду.
Фото БФ «Вірити, Надіятися, Любити»
Також лицарі відвідали Навчально-реабілітаційний центр «Гармонія» в Бориславі, у якому навчаються діти із синдромом Дауна, дитячим церебральним паралічем (ДЦП) та розладами аутистичного спектра (РАС).
Наразі у закладі на цілодобовому перебуванні перебувають 16 дітей — внутрішньо переміщені особи, сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.
БФ «Вірити, Надіятися, Любити»
У межах візиту відбулися і офіційні зустрічі, зокрема в Бориславській міській раді з міським головою Ігерем Яворським та у Дрогобцькій РВА із заступником голови адміністрації Олегом Пилипцівим.
БФ «Вірити, Надіятися, Любити»
Під час спілкування сторони обговорили напрями діяльності благодійної організації, а представники української сторони висловили щиру вдячність за підтримку України та вручили гостям подяки.
Місія лицарів
Під час нашої розмови пріор Космо Кодзоліно та командер Даміано Томаззі розповіли про історію їхньої організації та мету приїзду в Україну:
«Наша конфедерація народилася в Ассізі — це Лицарі Мальти, Ассізі, Єрусалима, Серра-Сан-Бруно. Вона об’єднує близько 30 тисяч людей по всьому світу: в Австрії, Швейцарії, Німеччині, Італії, Латинській Америці. В самій Італії нас близько 5-6 тисяч. Історично наші предки були воїнами. Я сам — тамплієр, і колись нашою місією був захист Гробу Господнього. Але сьогодні, складаючи присягу, ми опускаємо свої мечі – це символізує те, що тепер ми несемо мир. Для нас мир — це все», – говорить Космо Кодзоліно.
Він також зазначив, що саме його друг Даміано Томмазі першим обрав шлях до України.
“Він — людина неймовірного милосердя, яка живе заради інших. Можливо, на це вплинуло те, що він походить із родини, де його брати — священники. Для мене честь бути його другом і разом із ним приїхати до вас. Прийом, який нам тут влаштували, просто колосальний. Бачити посмішки цих дітей та літніх людей — це те, що наповнює серце до країв. Я не просто щасливий, я відчуваю щось значно більше», – поділивс враженнями італієць.
Говорячи про повернення додому, Даміано говорить про свої відчтуття:
«Важко залишати місце, де попри все ти знаходиш стільки світла й посмішок, які в сучасному світі зустрінеш нечасто. Я їхав в Україну з гуманітарною метою, але не сподівався побачити таку душевну красу. Водночас тут помітно багато болю, особливо в очах літніх людей, які змушені були покинути свої домівки через цю прокляту війну. Я скажу прямо: я благаю про те, щоб ця війна зупинилася. Ми — посланці миру, і прагнемо, щоб усе це закінчилося якнайшвидше. Надто багато родин страждають, надто багато людей змушені були шукати прихистку. Тут є діти з прифронтових регіонів, які здолали понад тисячу кілометрів, щоб просто врятуватися… Сподіваємося, настане мир, і наступного разу ми приїдемо вже з іншими думками — про чисту радість. Дорога додому буде сумною, бо ми залишаємо частинку душі на вашій землі. В Італії я щодня молитимуся за ваше скоріше звільнення», – розповів Даміано Томаззі.
Наприкінці зустрічі я запитала гостей, якою вони опишуть Україну своїм землякам після повернення.
Пріор Космо відповів:
«Я побачив тут дивовижну чистоту і спокій. Навіть там, де є важкі травми чи великий біль, — в очах людей панує умиротворення. Це викликає величезну повагу. Я відчуваю себе частиною українського народу і безмежно дякую за цей прийом».
Командер Даміано підсумував розмову:
«Знаєш, якщо запитати, хто під час цих зустрічей був найщасливішим, я скажу — абсолютно всі. Ці люди побачили, що до них приїхали з іншої країни, і відчули, що вони не покинуті, що вони важливі. В очах стареньких ховається величезний життєвий багаж, у них є чому повчитися. Шкода лише, що я не знаю вашої мови, адже вони так хотіли поспілкуватися, обіймали нас із такою щирістю. Діти, звісно, просто раділи італійському шоколаду (посміхається), але для літніх людей цей візит став проявом чистої уваги та любові.
Я дивився на фотографії, які ти зробила під час нашої місії. Вони дуже промовисті. На цих світлинах чітко видно наш стан душі й те, з чим ми приїхали. Тут не потрібні слова — говорять почуття. Дякую тобі».
Сьогодні італійські сеньйори повертається додому, але їхня місія на цьому не завершується. Вони залишають Дрогобиччину з обіцянкою повернутися сюди знову, адже тут тепер є і часточка їхнього серця.
Про інші зустрічі лицарів на Дрогобиччині читайте в статтях: Із солодощами та словами підтримки: італійські лицарі миру зустрілися з переселенцями у Дрогобичі та Милосердя без кордонів: лицарі Конфедерації Мальти та Ассізі відвідали Підбузький.
Віра ЧОПИК, фото авторки
