Конфлікт інтересів, пов’язаних із Бориславським сміттєзвалищем, та різні погляди на вирішення сміттєвої проблеми в місті влади та громади, рухається у протилежному від порозуміння напрямку: наміри влади співпрацювати з ТОВ “Грінера Борислав” впевнено наближають підписання угоди, альтернативне рішення громади набуває структурованості та чіткого окреслення.
До нашої редакції звернулись голова ревізійної комісії ТДВ “Бориславський завод РЕМА” Юрій Флюнт та депутат БРМ, член постійної екологічної комісії, Ярослав Струс із пропозицією розповісти свій план розв’язання даної проблеми. Варто зазначити, що вектори поглядів обох на розвиток міста спрямовані у дещо різних напрямках. Проте бачення розвитку сміттєвого сценарію – збіглось. Бо було побудоване на симбіозі вивчення проблеми, любові до рідного міста та дослідженні громадської думки.
План впорядкування Бориславського сміттєзвалища, спрямований на недопущення створення в Бориславі регіонального сміттєзвалища без певності, що це не суперечитиме Законодавству, потужностям звалища та вектору розвитку міста
- Розібратись із тим, чому перед прийомом сміттєзвалища на баланс КП “Еко-місто”, міський голова законним шляхом не змусив попереднього управителя Василянського виконати приписи екологічної інспекції, спрямовані на ліквідацію шкоди, заподіяної довкіллю Борислава за 10 років оренди сміттєзвалища. Зробити усе можливе для отримання вигоди для громади від цієї 10-річної співпраці у вигляді грошових компенсацій та притягнення винних до відповідальності.
- Бориславській міській раді спільно із підприємцями міста створити спільне підприємство формату Приватно-державного партнерства та передати міське сміттєзвалище в його управління. Такий варіант дозволить консолідувати фінансові ресурси, техніку, адмінресурс, розумовий ресурс – з цілого міста.
- КНП “Бориславський центр екології, туризму та сталого розвитку” виготовити паспорт сміттєзвалища (чи полігону). Виготовлення паспорта за кошт міського бюджету – обов’язкова умова: “хто платить – той замовляє музику”. Лише на основі даних Паспорта щодо об’єму та ваги наявного на звалищі сміття можна буде визначити та узаконити об’єм додаткового об’єму.
- Виконати приписи екоінспекції силами новоствореного спільного підприємства (якщо не вдасться виконати п. 1 Плану, або якщо виконання п.1 передбачає велику часову затримку). Найм підрядника по впорядкуванню звалища повинен здійснюватись на прозорій конкурсній основі.
- Якщо Паспорт сміттєзвалища дозволить, наступним кроком буде прозоре, контрольовоне громадою завезення сміття з інших міст у тих розмірах, які необхідні для покриття витрат на повну рекультивацію сміттєзвалища. При цьому субвенція з інших міст має бути не меншою, ніж у інших містах, чиї сміттєзвалища приймають львівське сміття.
- Створити за бюджетні кошти міста проектно-кошторисну документацію на рекультивацію і закриття сміттєзвалища. Рекультивація в обов’язковому порядку повинна містити накриття полігону плівкою, землею та встановлення системи зворотнього осаду інфільтрату. Це утановка, яка переробляє інфільтрати на місці на чисту рідину та осад, вже безпечний до захоронення на цьому ж сміттєзвалищі. Рекультивація повинна здійнюватись згідно ДБН. Підрядник має бути обраний шляхом відкритих торгів.
- Залучити на рекультивацію існуючого сміттєзвалища фінансовий ресурс з бюджетних фондів шляхом подання проєктів та на підставі переповнення сміттєзвалища, визначеного Паспортом одразу чи в результаті подальших перерахунків зміненого об’єму.
- Вирішити питання подальшого поводження з відходами, спираючись на рішення громадських консультацій: створювати новий, безпечний для довкілля полігон/сортувальну лінію/переробні пункти вторсировини, чи возити своє сміття на полігон інших міст за рахунок підняття тарифу в розділі “перевезення ТПВ”.
Юрій Флюнт: “Ці пропозиції я вже озвучував Ігору Яворському. За два місяці від часу сесії, порозуміння із владою – не відбулось. Ймовірно тому, що мер, судячи з його слів, увесь цей час шукав моє, чи Ярославове, чи інших “незгідних” особисте зацікавлення в даному питанні. Зокрема, у колаборації із Василянським. Мер завжди каже: “Я Вас почув”. Добре, що чує. Жаль лише, що проявів розуміння – не подає. Отже ще раз: мій особистий інтерес – прийняття найбільш вигідного для громади рішення, яке б не суперечило нормам чинного Законодавства. Жодних торгів чи політики – лише бажання зробити місто процвітаючим для себе та нащадків”.
Ярослав Струс: “Тяжко ефективно працювати в Раді з ефектом єдиної комуністичної партії, де на більшість депутатів є свої важілі впливу. З іншого боку, я сам на попередній каденції робив помилки. Зокрема – голосував за завезення львівського сміття Василянським: бо вірив у взаємодопомогу Борислава/Львова. Я свідомий того, що частина депутатів, що підтримали це рішення, зробили це тому, що не були достатньо проінформовані щодо “іншого боку медалі”. Депутати – не фахівці. А також депутати певні, що на сесію не може потрапити проект рішення, що суперечить Закону, адже попередньо проект проходить обговорення та схвалення фахівців. Даний проект рішення, через недоліки, не мав би увійти до порядку денного. Було б слушно підняти це питання на сесії ще раз.
Утворення в Бориславі сміттєзвалища – найлегший спосіб заробітку, та й те – сумнівний. З одного боку, сусіднім містам вигідно утворити в Бориславі регіональне сміттєзвалище через територіальну доступність. Вивчаючи питання дослідження Бориславських джерел, я неодноразово натикався на супротив різних рівнів і установ. Тому що хтось вже давно вирішив, що місто має розвиватись суто в промисловому напрямку. Я ж вважаю, шо Борислав має усі підстави бути лікувально-рекреаційним містом. І ні сьогоднішній стан його сміттєзвалища, ні збільшення його ваги на майже 90 тис. тон не додадуть містові туристичної привабливості. Більше того, знаходячись ближче ніж передбачено Законом до меж санітарно-курортної зони Трускавця (дозволено більше 30 км.), бориславське звалище може завдати репутаційних втрат курортному Трускавцю та туристичному Дрогобичу”.
Як бачимо, “єдино-можливий варіант” – не єдиний. І якщо не сісти за стіл перемовин, конфлікт продовжуватиме загострюватись.
Юлія Гасій
