Церква Святої Великомучениці Параскеви П’ятниці – одна з найдавніших сакральних пам’яток Дрогобича та важлива частина історії міста. Пам’ятка архітектури місцевого значення. Попри пожежі, перебудови й десятиліття вимушеного закриття за радянських часів, храм зберігся до наших днів і вже понад два століття височіє на колишньому передмісті Завіжне.
Розміщена святиня на одній лінії з відомими стародавніми церквами Святого Юра та Воздвиження Чесного Хреста, на вулиці Михайла Коцюбинського, 24, неподалік від гімназії №5.
Історія храму починається ще у XV столітті
Перші письмові згадки про церкву Святої Параскеви датуються 1496 роком. Уже тоді вона була духовним осередком мешканців передмістя Дрогобича.
Протягом століть храм неодноразово перебудовували. Відомо, що у 1683 році над оновленням церкви працював народний майстер-тесля Сеньковий Хома. За свідченнями істориків, він перебудував святиню, спорудив каплицю над бабинцем, а дзвіницю встановив окремо поруч із храмом.
Історія зберегла й маловідомий факт: після завершення робіт майстер навіть судився з П’ятницьким братством через невиплату винагороди за виконану працю.
Пожежа та будівництво сучасної церкви
Дерев’яна церква XVII століття не збереглася – у 1815 році вона згоріла.
Того ж року на її місці громада звела новий храм, який можна побачити й сьогодні. У деяких церковних шематизмах трапляється також дата 1816 рік, однак більшість дослідників вважає роком спорудження саме 1815-й.
Церква стала яскравим прикладом української дерев’яної сакральної архітектури початку XIX століття.
Побудована без жодного цвяха
Як і більшість традиційних українських дерев’яних храмів того часу, церква Святої Параскеви була споруджена без використання металевих цвяхів. Майстри застосовували складну систему дерев’яних з’єднань, що забезпечила довговічність конструкції. Дерев’яна церква тризрубна, одноверха, завершена під навою восьмериковим верхом, увінчаним шоломовою банею з ліхтарем і маківкою. В її архітектурі помітрні впливи місцевого бойківського будівництва.
За понад 200 років святиня не зазнала масштабних реконструкцій, тому значною мірою зберегла свій автентичний вигляд. Послугами храму в минулому користувалися селяни навколишніх сіл Рихтич, Попелів, Стебника і Дережич, які в ті часи не мали власних церков.
У церкві зберігалися: Служебник, друкований у Супралі 1695 року Божого, рукописний Апостол, Служебник із 1702 р., чотири Євангелія, стара люстра, фелони, хрест, вівтарі, кивот, ікони, виконані на дереві і металі, мальовані на полотні.
На захід від храму розташована окрема триярусна дерев’яна дзвіниця оборонного виду. Тут встановлено три дзвони, які були виготовлені у 1804, 1835 та 1858 роках.
Майже три десятиліття без богослужінь
У 1960-х роках, під час антирелігійної кампанії радянської влади, церкву закрили.
Богослужіння відновили лише 2 травня 1989 року. Після повернення храму громаді до бабинця добудували просторе приміщення.
Водночас святиня уникла долі багатьох інших церков, які в радянський період використовували як склади чи господарські приміщення. Завдяки цьому вдалося зберегти історичний інтер’єр та значну частину автентичного оздоблення. Також, на щастя, уже в наш час святиню не спіткала сумна доля сучасних євроремонтів, які спотворюють первісний вигляд сакральних споруд.
Святиня, яка продовжує жити
Сьогодні церква Святої Великомучениці Параскеви П’ятниці є чинним храмом Православної Церкви України та залишається важливою духовною і культурною пам’яткою Дрогобича. Настоятелем храму є отець Михайло Бачинський. Престольне свято — 10 листопада на День святої великомучениці Параскеви П’ятниці.
Сюди приходять не лише парафіяни, а й гості міста, які хочуть побачити одну з найстаріших дерев’яних церков міста та відчути атмосферу історичного Дрогобича.
Основні факти про церкву Св.Параскеви у Дрогобичі
- перша згадка про церкву датується 1496 роком;
- у 1683 році святиню перебудовував майстер-тесля Сеньковий Хома;
- сучасний храм збудували у 1815 році після великої пожежі;
- церква понад 200 років зберігає свій історичний вигляд;
- храм розташований на колишньому передмісті Завіжне;
- богослужіння тут були відновлені у 1989 році після майже тридцятирічної перерви.
Понад п’ять століть історії, майстерність народних будівничих і збережена автентична архітектура роблять церкву Святої Параскеви не лише духовним осередком, а й однією з найцінніших історичних пам’яток Дрогобича. Вона нагадує про безперервність життя міста та про покоління людей, які зберегли цю святиню до наших днів.
Підготувала Віра ЧОПИК на основі відкритих джерел, фото атворки
Читайте також: Собор Пресвятої Трійці у Дрогобичі: історія храму, при якому навчався Іван Франко
